1. (в архітектурі) декоративний елемент у вигляді ніші, склепіння або конструкції, що створює ілюзію об’ємного простору або продовження архітектури за рахунок перспективного зображення.
2. (у техніці, іст.) пристрій для нагнітання повітря, що використовував енергію води, що падає; водяне повітродувне дуття, застосовуване, зокрема, у металургії до появи парових машин.