тронний БукваТ 1. Стосований до трону (урочистого крісла монарха), призначений для нього або пов’язаний з ним. 2. Стосований до верховної влади монарха, до престолу. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←фталоціаніновийсусанна→