1. Властивість або стан того, що увінчане; завершеність, досконалість, найвище вираження якості, ідеї або форми.
2. (у спеціальних галузях) Завершальний етап, найвища ступінь розвитку чогось; кульмінація, апогей.
Словник Української
Буква
1. Властивість або стан того, що увінчане; завершеність, досконалість, найвище вираження якості, ідеї або форми.
2. (у спеціальних галузях) Завершальний етап, найвища ступінь розвитку чогось; кульмінація, апогей.