1. Набувати характеру засади, основного принципу; ставати фундаментальною ідеєю чи правилом, на якому щось ґрунтується.
2. Перетворюватися на незмінну основу, укорінюватися в якості основоположного положення певної теорії, вчення чи системи поглядів.