Значення
-
Набувати міцного, стійкого зв’язку з ґрунтом, пускати коріння (про рослини).
-
Ставати стійким, міцним, постійним; закріплюватися, утверджуватися (про явища, звички, вірування тощо).
-
Набувати глибоких знань, навичок у певній галузі; ставати досвідченим, компетентним.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я укорінююся, ти укорінюєшся, він укорінюється, ми укорінюємося, ви укорінюєтеся, вони укорінюються