1. (істор.) Посадовець у середньовічних європейських державах, який виконував судові, адміністративні та фінансові функції, часто — головний суддя або намісник короля в регіоні.
2. (істор., у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій) Судова посада; суддя, який розглядав справи в земських, гродських та підкоморських судах.
3. (перен., книжн.) Символ правосуддя; людина, яка стоїть на захисті закону і справедливості.