1. У лінгвістиці — розташування мовних одиниць (морфем, слів, словосполучень) одна біля одної в мовному потоці без використання формальних граматичних засобів для вираження зв’язку між ними; безпосереднє суміщення.
2. У мистецтві, літературі та культурології — свідоме, часто контрастне, розміщення елементів (образів, мотивів, деталей, цитат) поруч один з одним для створення певного художнього, смислового або емоційного ефекту.
3. У медицині — розташування органів, тканин або частин тіла в безпосередній близькості одна до одної.