1. Художня течія в польському мистецтві 1920-1930-х років, заснована Владиславом Стржемінським, що проголошувала ідею єдності зорових, пластичних та архітектурних форм, прагнучи до органічного поєднання живопису, скульптури та архітектури в єдиному творі.
2. Філософсько-естетична концепція, що розглядає Всесвіт як цілісну, гармонійну єдність, а мистецтво — як засіб для вираження цієї універсальної єдності та порядку.