1. (в техніці, електроніці) надзвичайно висока здатність пристрою або системи виділяти (селектувати) дуже вузький діапазон сигналів, частот або даних серед загального потоку, що характеризується мінімальним рівнем перешкод або похибок.
2. (в хімії, медицині, біології) екстремальна специфічність дії, реакції або взаємодії, коли агент (наприклад, каталізатор, антитіло, фермент) цілеспрямовано впливає лише на одну конкретну молекулу, структуру або мішень, практично ігноруючи всі інші.