шкільництво

[ʃkilʲnɪt͡stʋo] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Історична назва системи початкової освіти в Україні, що існувала з XVI до початку XX століття, представлена школами при монастирях, церквах або магістратах, де вивчалися грамота, релігійні тексти, спів та інші предмети.

  2. Діяльність, пов’язана з організацією та функціонуванням таких шкіл; система освіти того періоду.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шкільництво, р. шкільництва, д. шкільництву, з. шкільництво, о. шкільництвом, м. шкільництві, к. шкільництво

Більше записів