Бути холостяком, перебувати у незаміжньому чи неодруженому стані протягом певного часу або постійно.
Проводити життя на самоті, без сім’ї, часто з акцентом на певний спосіб життя, пов’язаний з відсутністю шлюбних чи постійних стосунків.
Словник Української Мови
Буква
Бути холостяком, перебувати у незаміжньому чи неодруженому стані протягом певного часу або постійно.
Проводити життя на самоті, без сім’ї, часто з акцентом на певний спосіб життя, пов’язаний з відсутністю шлюбних чи постійних стосунків.