1. Прислівник до прикметника “хрипкий”; характеризує дію або стан, що супроводжується хрипом, сипким, нечистим звуком, часто через захворювання, втому або емоційне напруження.
2. Уживається для опису мови, співу, крику або інших звуків, що видаються із залученням голосових зв’язок, які не вільно коливаються, що надає звучанню низького, сипкого, різкого тембру.