ухилитися

1. Різким рухом відвести тіло або його частину вбік, щоб уникнути удару, дотику, небезпеки.

2. Перен. Навмисно уникнути чогось, відмовитися від участі в чомусь, не виконати обов’язку; відвернутися.

3. Відхилитися від початкового напрямку руху, курсу; звернути вбік.

4. Перен. Відступити від чогось, відійти від основної теми, суті розмови чи думки.

Приклади:

Відсутні