хрестово-купольний

1. (в архітектурі) Про тип християнського храму, в основі плану якого лежить грецький (рівнокінцевий) хрест, а центральна частина перекрита куполом на вітрилах і підпружних арках, що спираються на чотири стовпи; характерний для візантійської та давньоруської сакральної архітектури.

Приклади:

Відсутні