штаненята

Тлумачення із “Словника української мови”* ШТАНЕН Я ТА , я т, мн. Зменш .-пестл. до штан и ; дитячі штани . На йому сорочка чорна , чорна , полотна не знать , та ще й подрана ; штаненята – саме гноття висить на очкурі – позасукувані аж за коліна ( Мирний , II, 1949, 149); Хлопець чує , що мати не жартівливо , а навсправжки сердиться ; а тому миттю підтягає свої штаненята й біжить надвір (Л. Янов., І, 1959, 36); // Уживається як зневажлива назва штанів . В кінці всього увійшли несміливо якісь два столяри , старі німці в заялозених сюртуках і в таких старомодних узеньких штаненятах, що їх сухі тонкі ноги були схожі на цапині (Н.- Лев ., III, 1956, 245); Від групи будівельників .. відокремився високий вродливий юнак у вузеньких штаненятах ( Загреб ., День .., 1964, 167).