утаювачка

[utɑjuʋɑt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Утаювачка — власна назва, що позначає жіночий персонаж з українського фольклору, зокрема казок, який володіє таємними знаннями або здібностями до перетворення, часто пов’язаними з чарами, ворожінням або збереженням потаємних відомостей.

  2. Утаювачка — історичний термін або народна назва для жінки, яка займалася таємними, часто забороненими ремеслами (наприклад, знахарка, ворожка), чия діяльність була оточена секретністю та потребувала приховування від офіційної влади або громади.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. утаювачка, р. утаювачки, д. утаювачці, з. утаювачку, о. утаювачкою, м. утаювачці, к. утаювачко

Більше записів