1. Органічна сполука, похідне бензену, що містить дві карбонільні групи (=С=О) у пара- або орто-положенні; хінон, який використовується як окиснювач, проміжний продукт у синтезі барвників та лікарських засобів.
2. Загальна назва для двох ізомерних сполук: 1,4-бензохінон (пара-хінон) та 1,2-бензохінон (орто-хінон), жовті кристалічні речовини з різким запахом.