1. Властивість або стан, за якого відсутня інверсія (перетворення, зміна порядку чи напряму); нездатність до інвертування чи зміни орієнтації.
2. У математиці, зокрема в теорії матриць — властивість матриці, яка не є інверсною (оберненою), тобто такою, що не має оберненої матриці.
3. У техніці та фізиці — характеристика системи, процесу або пристрою, який не здійснює та не піддається інверсії (наприклад, зміні фази, полярності чи напряму).