хурделиця

Тлумачення із “Словника української мови”* ХУРД Е ЛИЦЯ , і, ж., розм. Те саме , що хуртов и на 1. – А воно ж мете надворі . Скільки живу на світі , такої хурделиці не бачив (Шиян, Вибр., 1947, 225); Хурделиця виє , січе обличчя , обкручується навколо старої холодними завоями (Сміл., Сад , 1952, 108); – Хто там ? – Степане Васильовичу , це я,- дивуючись , Мар’ян пізнає голос учителя . – Заблудився у хурделиці . Таке ж несусвітне віє кругом … ( Стельмах , І, 1962, 181); *У порівн. Неначе хурделиця , б’ються Чайки над гирлом Дунаю (Нагн., Вибр., 1957, 166); // чого , перен. Те саме , що в и хор 1 2. Наступні кілька днів Омелькових пройшли в хурделиці подій , думок і почуттів (Ільч., Козацьк. роду .., 1958, 564); В небі товклися хмари . Ось із ущелини пробилося сонце , і дід яскраво спалахнув у хурделиці світла та променів (Гуц., З горіха .., 1967, 104).