безщасниця

1. Жінка або дівчина, яка зазнала нещастя, страждає від лихої долі; нещасна, бідна жінка.

2. (у фольклорі та поетичній мові) Уособлення нещастя, горя, біди в образі жінки.

Приклади:

Приклад 1:
Свою недолю вони дуже добре знають, і не одна безщасниця просила й просить жениха для свого дитята, бо їсти нічого; не одна безщасниця-попівна за тим же для себе й своєю персоною з’являлась до архирея, та не одна й буде з’являтись, нім здогадаються, що вони не щенята; нім подивляться й на них людяним оком. Вона плаче, що сором, а архирей каже: «слезно просила» — і посила якого бідолаху, що ні кола, ні двора, — ні роду, ні плоду.
— Тютюнник Григорій, “Вир”