1. Розмовляти пошепки, говорити тихо, шепотіти, обмінюватись таємними чи секретними відомостями.
2. Вимовляти звуки, схожі на «ш-ш», «шуш», зазвичай для заспокоєння, всипляння дитини або вираження несхвалення.
3. Викликати легкий шурхіт, шелест, тихо шуршати (про звуки, що видаються одягом, листям тощо).