хуторець

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “хутір”: невеликий хутір, невеличке поселення сільського типу, що складається з однієї або кількох садиб.

2. Власна назва невеликих населених пунктів або окремих частин (урочищ) більших сіл, що історично виникли як окремі поселення (наприклад, у Західній Україні).

Приклади:

Відсутні