1. В українській мові — рідкісне звуконаслідувальне слово, що імітує різкий видих повітря або звук, який видає єнот (родина енотових).
2. У західних діалектах — можлива варіація вигуку або вигуку-звертання, що виражає здивування, недовіру або зупинку мовлення.
3. Власна назва (прізвисько) персонажа з народних казок або фольклору, часто — антропоморфної тварини (наприклад, єнота).