радіючий

1. (як дієприкметник) Такий, що відчуває радість, сповнений радісних почуттів; який виражає радість.

2. (як прикметник, переносне значення) Який випромінює світло, сяє; блискучий, сяйний.

3. (у фізиці) Який має властивість радіоактивності; що випромінює радіацію.

Приклади:

Приклад 1:
“Отрок (волає, як радіючий у жнива) народився нам, син, і віддався нам. Ім’я його великої ради – ангел.
— Тютюнник Григорій, “Вир”