1. Відсутність сильних емоцій, пристрастей; душевний спокій, байдужість, холоднокровність.
2. У філософському та релігійному контексті — стан свободи від земних пристрастей і почуттів, що розглядається як чеснота або ідеал духовного самовдосконалення.