1. У традиційній індійській музиці — основний мелодійний лад або мелодійна формула, що служить основою для імпровізації та композиції; характеризується певним набором звуків (сварами), фразовою структурою (пакар) і часто асоціюється з конкретним настроєм, часом доби або пори року.
2. У системі класифікації за темпераментом у середньовічній європейській медицині та антропології — один із чотирьох основних типів гуморальної конституції людини, що характеризується переважанням чорної жовчі (меланхолія) і пов’язується з властивостями: холодний і сухий.