режисерський

Приклад 1:
Про безумовний успіх вчорашньої прем’єри в театрі «Ля Феніче» і фантастично вдалий режисерський прийом: заміну одного виконавця головної ролі його антиподом у тракті самого спектаклю; поява на сцені маловідомого новачка в ролі Орфея спершу породила серед вимогливої публіки деяке скептичне непорозуміння. Проте виняткова органічність виконавської манери останнього, виразність і вишуканість у кожному жесті чи нахилі голови, пристойні вокальні дані та висока фізична підготовленість його ж дають усі підстави стверджувати про появу нової зірки на венеційському оперо- вому небосхилі.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”