реготун

1. Той, хто регоче, голосно й нестримно сміється.

2. Рід птахів родини сивкових, що мешкає в Південній Америці та має характерний голос, схожий на регіт.

Приклади вживання

Приклад 1:
Тут же пригадав і те, як його сюди вели, а назустріч ішла компанія знайомих, і один з них (такий був язикатий поет-реготун В. Поліщук) запитав: «Куди? – — і по хвилі, здогадавшись, сам собі відповів на всю вулицю: — А-а-а… На ф а б р и к у – к у х н ю!
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: іменник (однина) |