раципрокність

Раципрокність — власна назва, що позначає філософський термін, введений українським мислителем Григорієм Сковородою для опису внутрішньої, істинної природи людини або речі, її справжнього призначення та незмінної сутності, на противагу зовнішній, тимчасовій формі чи “пліці”.

У ширшому сенсі — символічна назва ключового поняття філософської системи Сковороди, що означає самопізнання, пошук і знаходження людиною свого істинного “я”, своєї унікальної і богодарованої місії у світі.

Приклади:

Відсутні