1. (санскр. राष्ट्र, rāṣṭra) У давньоіндійській політичній філософії та традиційних текстах — держава, царство або сфера суверенної влади; фундаментальне поняття для визначення території, населення та уряду як єдиного цілого.
2. У сучасному геополітичному та соціальному вживанні — термін, що позначає націю-державу, національну державу або політично організований народ, часто з акцентом на її суверенітет, культурну цілісність та самовизначення.