обіщати

1. Добровільно брати на себе зобов’язання щось зробити, надати або виконати в майбутньому; давати обіцянку.

2. Свідомо створювати в когось певні сподівання, розраховувати на щось, що має статися.

3. (у безособовому вживанні) Свідчити про можливість настання чогось у майбутньому; передвіщати (про явища, ознаки, події).

Приклади вживання слова

обіщати

Приклад 1:
Прийшла Цібеллу умоляти І мусила їй обіщати Купити збитню за алтин, Щоб тілько Зевса умолила, Вступиться за троян просила, Щоб флота не лишився син. Цібелла же була ласуха, Для збитню рада хоть на все; До того ж страшна говоруха, О всякій всячині несе.
— Самчук Улас, “Марія”