обійми

1. Множина від слова “обійми” — форма, що вживається для позначення простору між розведеними руками, готовими для обіймів, або саме дії обіймання; обхоплювання руками.

2. (переносне) Оточення, середовище, атмосфера, яка когось або щось охоплює, огортає (наприклад, “обійми природи”, “обійми сну”).

3. (переносне, часто в поетичній мові) Влада, область поширення, впливу чогось (наприклад, “обійми закону”).

Приклади:

Приклад 1:
Ронила сльози дрібнії, збирала в кінви срібнії, без любої розмовоньки сповнила вщерть коновоньки… (Сплескує руками, розкриває обійми, знов кидається до нього і знов минає.) Ось кинь на дно червінця, поллються через вінця!
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
Очевидячки, часто в арабському побуті бувало так, що озрієць, допавшись до своєї любки і прийнявши її в свої зовсім не платонічні обійми, вчиняв непереривну серію любовних сеансів аж доти, доки з надмірного пересилення не вмирав… У героїв це дуже звісна річ… Згадайте хоч би Французьку Chanson de geste[29] про подорож лицарів Карла Великого до Царгорода… Ба кажуть, що й російський Герой Плєвни Скобелев умер на таке саме «озрійське кохання», бо забажав сім разів без передиху практично виявити свою любовну силу… Коли хочете, смерть і не погана… Т-а-а-а-к… А втім, хто зна: може, й Гейне розумів «озрійське кохання» отак само, як і з історії виходить?.. Адже гейневський «озрієць», мабуть, чи не хоче сказати царівні, що коли вона йому оддасть себе, то він її не випустить, аж доки не сконає в її обіймах… Гейне був поет, себто спеціаліст на такі штуки, і повинен був добре смакувати всякі неплатонічні любощі.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 3:
У професора загуло в вухах, і він, сам себе не пам’ятаючи, підвівся з крісла та й дико кинувся в Зоїні обійми. XX Перебігло шестеро таких п’яних днів.
— Тютюнник Григорій, “Вир”