бебі

1. Розмовне зменшувально-пестливе позначення немовляти або дуже маленької дитини, що походить від англійського «baby» (дитина, малюк).

2. У переносному значенні — про дорослу людину, яка поводиться наївно, безвідповідально або потребує постійної опіки, немов дитина.

3. У мові молодіжного сленгу — звертання до коханої людини, романтичного партнера (аналогічно до «кохана», «зайчик»).

Приклади:

Приклад 1:
— Я почуваю себе, немов новонароджене бебі або шістнадцятилітній підліток! Що б ви не казали, мій друже, але любов завжди оновлює жінку!
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”