1. Хімічна сполука, що містить одночасно оксогрупу (кисень, пов’язаний подвійним зв’язком) та ціаногрупу (-C≡N), часто є похідною ціанідної кислоти.
2. (У вузькому значенні) Сіль або ефір ціанідної кислоти (HOCN), у якій атом водню заміщений на метал або органічний залишок.