1. Стан, коли щось поділено на частини, відокремлено або існує окремо; відсутність єдності, цілісності.
2. У філософії та соціальних науках — стан відчуження, ізоляції, втрати внутрішнього зв’язку між людьми, соціальними групами або різними аспектами буття.