роздільник

1. Той, хто або те, що розділяє, відокремлює щось одне від іншого.

2. У техніці, інформатиці та друкарстві — знак, символ або пристрій, що служить для відокремлення елементів даних, слів, чисел, частин тексту тощо (наприклад, кома, крапка з комою, двокрапка, слеш, десяткова крапка, табуляція).

3. У мовознавстві — те саме, що розділовий знак (пунктуаційний знак).

Приклади:

Відсутні