розгубленість

1. Стан психічної дезорієнтації та нерішучості, коли людина не знає, як діяти через несподівані обставини, брак інформації або внутрішню сум’яття; втрата впевненості та здатності швидко приймати рішення.

2. Властивість характеру, що виражається в схильності часто плутатися, втрачатися в різних ситуаціях; несобраність.

Приклади:

Приклад 1:
Тривога й розгубленість. Чернігів зазнав бомбардувань з перших тижнів війни.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”