окопчик

1. Зменшувальна форма до слова “окоп” — невелике земляне укріплення для стрільби лежачи або з коліна, зазвичай тимчасове або допоміжне.

2. (у переносному значенні) Невелика заглибина, ямка в землі, що нагадує за формою окоп.

3. (у техніці, будівництві) Неглибока траншея або канава для прокладання комунікацій, фундаменту чи інших цілей.

Приклади:

Приклад 1:
І той окопчик – як підводний човен у морі диму, жаху і вогню. Це вже було ні зайчиком, ні вовком – кривавий світ, обвуглена зоря!
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”