1. (у філософії, логіці) Позначає твердження, яке відсилає назад, до самого себе, або міркування, спрямоване на перегляд та виправлення попередніх положень чи методів; такий, що містить самоаналіз і самокорекцію.
2. (у лінгвістиці, семіотиці) Стосунок до мови чи знакових систем, які здатні описувати та аналізувати власну структуру та функціонування; такий, що має здатність до самовідображення.