окислювання

1. Хімічний процес, при якому атом, іон або молекула втрачає електрони, що супроводжується підвищенням ступеня окиснення; взаємодія речовини з киснем або іншим окисником.

2. У техніці та побуті — процес покриття поверхні металу оксидною плівкою (наприклад, іржавіння заліза, патина на міді).

3. У біохімії — окислювально-відновні реакції, що відбуваються в живих організмах під час дихання, обміну речовин тощо.

Приклади:

Приклад 1:
Сірчисті сполуки, особливо двоокис сірки, або сірчистий ангідрид, шкідливо впливають на здоров’я людей та рослинний світ, також викликають окислювання металів і забруднення грунтів. За європейськими стандартами, запровадженими у 1996р., вміст сірки в дизельному пальному не повинен перевищувати 0.005 г/л, а, наприклад, за ро – сійським стандартом, допустимий рівень дорівнює 1,7 г/л.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
Так, наприклад, Мідь, Ср ібло і Золото знаходяться в I групі, але вони можуть проявляти ступінь окислювання не тільки +1, але і +2 і +3. З елементів VIII підгрупи тільки Рутеній і Осмій проявляють вищу ступінь окислення +8, у 117 всіх же інших вона менша.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Приклад 3:
(No) (… 5 … 7 ) 103.Lr (… 5 … 6 7 ) У Gd і Lu на зовнішньому квантовому рівні ( s-підрівні) по 2 електрони, на передостанньому квантовому рівні (8 + 1) електронів, а на f-підрівні по 7 і 14 електронів, цим пояснюється, що їх стала ступінь окислювання дорівнює +3. Актиноїди проявляють різну валентність і ступінь окисн е н н я в і д + 2 д о + 6 .
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”