1. Прикметник, що стосується процесу обрихтовки — підготовки, обробки або приведення чогось у належний стан, порядок (наприклад, обрихтовувальні роботи, обрихтовувальний цех).
2. У технічних та промислових галузях — призначений для підготовчої, завершальної або допоміжної обробки матеріалів, деталей, поверхонь перед подальшими операціями.