обридлий

1. Який викликає відразу, огиду, сильне незадоволення через надмірність, одноманітність або неприємні якості; такий, що набрид або остогид.

2. Який втратив новизну, привабливість через звичність або постійне повторення; надокучливий.

Приклади:

Приклад 1:
Це рі­шення вмить розвіяло йому весняний сум й змінило його ставлення до корів та мусіньки — знаючи, що незабаром звіль­ниться від них назавжди, він почав виявляти до них ласкавість господаря, якого обридлий гість взявся вже за капелюха. Тим часом він розпитував товаришів про кім­нати й оглядав декотрі, але всі вони були зв’язані з ремон­том або відчіпним, а він грошей не хотів витрачати, чудо­во розуміючи, що однаково не спроможен зараз оплатити помешкання, яке б його смакові й гідності цілком відпові­дало, і тому волів узяти до кращих часів щось гірше, ніж по-дурному витрачатись на посереднє.На кінець червня інститут завмер зовсім.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”