розрадниця

1. Жінка, яка розраджує, втішає когось, надає моральної підтримки в горі або пригніченому стані; втішителька.

2. У християнській традиції — один з епітетів Богородиці, яка вважається втішителькою та заступницею всіх скорботних.

Приклади:

Відсутні