розпоряджувати

1. Мати право або можливість вільно використовувати щось, керувати чимось або віддавати накази щодо чогось; керувати, розпоряджатися.

2. Віддавати розпорядження, накази, вказувати, як слід вчинити; керувати діями когось.

3. (у фінансовій, економічній сфері) вільно використовувати кошти, майно, витрачати їх за власним розсудом.

Приклади:

Приклад 1:
Вона панувала наді мною, мов над якою підданою, і хоч я могла розпоряджувати своєю волею так вповні, як вона, і супротиви – тися їй, – я, проте, не чинила сьо – го ніколи. Мене не боліло те під – данство під її вдасть; сила якоїсь відпори не прокидалася в мені ніколи.
— Невідомий автор, “038 Kobilianska Olga Valse Melancolique Klasika Ukrayinskoyi Lit”