розпізнання

1. Дія за значенням дієслова “розпізнати”; ідентифікація, встановлення приналежності об’єкта до певного класу або особи за характерними ознаками.

2. (інформ.) Автоматизований процес аналізу та класифікації даних, образів, сигналів тощо за допомогою спеціальних алгоритмів чи технічних засобів (наприклад: розпізнання мовлення, розпізнання облич).

3. (перен.) Усвідомлення, сприйняття кого-, чого-небудь як певного явища, факту; визнання.

Приклади:

Приклад 1:
Міфологія його цікавить передусім як засіб розпізнання людиною внутрішніх законів, що керують буттям. Це урівняння Біблії з міфологією, розгляд біблійних сюжетів як своєрідних притч, що узагальнюють нагромаджений людством пізнавальний та моральний досвід, характерна риса світосприймання і світорозуміння українського філософа.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”