1. (про поверхню, лінію) Такий, що має ділянки, які поперемінно виступають назовні (опуклі) та заглиблюються всередину (вгнуті); що поєднує в собі опуклі та вгнуті форми.
2. (про лінзу, скло) Оптичний елемент, одна сторона якого є опуклою, а інша — вгнутою.