1. Властивість за значенням прикметника “опростаний”; стан, коли щось спрощене, позбавлене складнощів або надмірної деталізації.
2. (У лінгвістиці та літературознавстві) Стилістична риса тексту або мовлення, що характеризується навмисним використанням спрощених, елементарних форм, часто з метою наближення до народної чи розмовної мови або для створення певного художнього ефекту.