Значення
-
Викликати в комусь надію, сподівання на щось хороше, приємне; вселяти надію.
-
(у пасивному стані) Мати надію, сподіватися на щось; бути сповненим надії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я обнадіюю, ти обнадіюєш, він обнадіює, ми обнадіюємо, ви обнадіюєте, вони обнадіюють