1. (дієприкметник теперішнього часу від дієслова “опосередковувати”) Такий, що служить посередником, засобом для досягнення, здійснення або вираження чогось; що передає, виражає щось не безпосередньо, а через якийсь інший елемент, явище чи процес.
2. (у філософії, соціології) Такий, що існує або функціонує не прямо, а через низку проміжних ланок, опосередкувань; що відображає зв’язки між явищами чи процесами, які не є очевидними.