опочити

1. Закінчити життя, померти (зазвичай урочисто або книжново); спочити.

2. Заснути, відпочити після праці, втоми; лягти спати (застаріле або книжне).

3. Перен. Припинити активну діяльність, існування; занепасти, застигнути (про явища, установи тощо).